Search Results

Наш блог повертається до Вас з розповіддю про нашу гостю Ольгу Товпеко, відео з зустрічі з якої, ви можете переглянути на ютубі "Шо" . Ольга Товпеко - психологиня, кандидат психологічних наук, що працює з батьками і дітьми з 2005 року. За цей час вона провела більше 5000 індивідуальних консультацій та розробила більш ніж 30 освітніх, тренінгових, просвітницьких психологічних програм для дітей, батьків і спеціалістів. Також Ольга авторка книжок  з психології: "Історія хлопчика Лева" та "Історія хлопчика Мишка". "Історія хлопчика Лева" перенесе вас у світ дитячих фантазій, наповнених вогнедишними драконами та злими розбійниками. Разом з героєм ви пройдете випробування і знайдете 3 ключі від замків, що сковують сердце тривогою. На прикладі цієї історії ви зможете підказати вашій дитині, як знайти свої ключі від тривоги. Це так просто та весело, особливо враховуючи те, що ці ключі завжди всередині тебе! Книжка "Історія хлопчика Мишка" підкаже батькам, як допомогти дитині адаптуватися до дитячого садка. А дітям буде цікаво послухати історію їхнього ровесника та впевнитися у власних силах: якщо Мишкові вдалося впоратися, то й у них все вийде. Тоді садок подарує теплі стосунки з вихователями, гарних друзів та приємні спогади. У листопаді 2022 року Ольга відкрила видавництво "Риби на даху", щоб видавати українські та перекладені психологічні книги. "Під час блекаутів і обстрілів, смерті та болю говорити, писати, читати хотілося тільки українською. А от психологічна література на моїй полиці рідною мовою, на жаль, була в меншості.   Так у холодному й темному через відключення світла кабінеті в листопаді 2022 сформувалася світла ідея - відкрити психологічне видавництво. Воно буде видавати українські та перекладені психологічні книги і для дітей, і для батьків, і для спеціалістів." Зараз в роботі видавництва книга відомої психотерапевтки Лінди Голдман. Книга «Життя і втрата» охоплює широкий спектр тем, які спричиняють дитяче горе: втрата рідної людини або власних здібностей, втрата оточення або домівки, розлучення батьків або розлука з рідними через військову службу, хвороба або еміграція, депортація або всиновлення тощо. Лінда Ґолдман є Ліцензованим клінічним професійним консультантом (LCPC) та Національно сертифікованим консультантом (NBCC). Вона працювала вчителем і консультантом у шкільній системі протягом майже двадцяти років. Під час війни росії проти України, пані Голдман активно допомагає українським дітям впоратися з викликами війни в ході співпраці з численними фондами та громадськими організаціями, що допомагають Україні. На початку повномасштабного вторгнення, Ольга створила ГО "Важливі"  задля надання психологічної підтримки людям, чиє життя змінила війна. Мета "Важливих" - сприяти відновленню сотень і тисяч батьків і дітей України після руйнівного впливу війни на їхній психічний стан, розвитку навичок стійкості, укріплення надії, оптимізму та віднайдення ресурсів задля продовження сповненого сенсом і радості життя шляхом створення ефективної системи психологічної підтримки. Говорили про важливе в проєктах і особистому житті, ділились життєвим досвідом, підтримкою. Чоловік Ольги - військовий психолог - зараз став до служби і надає таку важливу допомогу нашим захисникам та захисницям. В той же час Ольга працює з дружинами та дітьми військових. Служба одного з батьків створює фон постійного стресу та напруження, який може значним чином впливати на дітей. Вони не мають певності щодо майбутнього, знаходяться у постійній тривозі за життя і здоров’я близької людини, відчувають безсилля, страх, а іноді й свою інакшість і самотність.Такі діти потребують підтримки і уваги дорослих, а також безпечного простору і можливості обговорювати свої переживання. За минулий рік команда провела 10 груп підтримки, в тому числі для жінок, які втратили рідних на війні. На сьогоднішній момент в рамках ГО «Важливі» працюють: групи підтримки для дітей від 7 до 12 років, які постраждали від війни; групи підтримки для дружин військовослужбовців; чат підтримки українських батьків. В планах відкриття груп підтримки: для жінок і дітей, які втратили рідних на війні; для дітей військовослужбовців Окрім груп підтримки, пропонує майстеркласи на найзатребуваніші теми. Майстер-класи актуальні для батьків з дітьми від 2 до 12 років. Також рекомендуємо вам доєднатися до її Instagram, де ви отримаєте багато цінних порад з виховання. Майстер-клас 1. «Як налагодити зв’язок з дитиною та встановлювати здорові кордони» Майстер-клас 2. «Погана поведінка та істерики» Майстер-клас 3. «Самооцінка та антибулінг» Весь чистий прибуток від продажу квитків іде в фонд ГО «Важливі» на групи підтримки для дітей, дружин та вдів військовослужбовців. Запрошуємо Вас подивитись відеозапис зустрічі, підписатись на інстаграм Ольги Товпеко та познайомитись з цікавою, багатогранною особою. Підтримуємо українське, де б ми не були!

Підготовлено Сидорчук Альоною Перші грамплатівки з'явилися зі створенням грамофона Емілем Берлінерем ще в 80-х роках XIX століття. Платівки були виготовлені з шелаку, грали всього 4-5 хвилин і пройшли безліч видозмін. На фабриці, яка була заснована винахідником, штампували пластинки із металевої копії. Прообразами сучасних платівок були воскові циліндри. Саме цей спосіб запису, дорогий та кропіткий, використала Леся Українка, коли реалізовувала проект із запису кобзарів різних регіонів країни. Того часу машинка для валиків коштувала більше 300 рублів – сума, на яку можна було купити хутір. Наразі серед більше ніж ста валиків із дорогоцінними записами вціліла половина, вони зберігаються у Львівському музеї. Згодом, у Європі та Сполучених штатах Америки почали з’являтися фабрики, які виготовляли грамофони та вінілові пластинки, а на початку 20 століття тираж виготовлення грамплатівок сягнув понад чотири мільйони екземплярів. В Англії, в 19 столітті, на вініл вперше записали фрагмент української опери “Запорожець за Дунаєм”, а випущена ця платівка була компанією пана Берлінера. Ще сім — записано було тією ж фабрикою у 1900 році. а у 1914 році до ювілею Шевченка були записані  «Реве та стогне Дніпр широкий», «І широку долину», «Якби мені черевички», «Огні горять, музика грає», «Тече вода в синє море». В Україні, а саме у Львові, пісні у виконанні Ганни Крушельницької були записані у 1904-1905 роках. До слова, сестра Ганни, оперна діва Соломія Крушельницька, записала власну платівку на два роки раніше на американській студії. Трохи пізніше “світ побачили” пластинки із піснями української оперної співачки Філімони Лопатинської. Згодом, в Києві розпочала роботу студія звукозапису, проте виготовлення грамплатівок було в Німеччині. У 1911 році з’явилася студія, яка не лише записувала пісні, а й виготовляла вінілові платівки. Питомо український вініл існує трохи більше 30 років, оскільки став таким саме після зникнення цензури, але українці в культурі прослуховування перебувають майже вдвічі довше. З приходом радянської влади усі засоби для запису музики в Україні були знищені або вивезені до Москви, де використовувались для запису агітаційних промов. Тоді почався радянський період українського вінілу. Хоч і супроводжуваний цензурою, він значною мірою вплинув на формування безпосередньо української музики, оскільки багато нашої музики було записано саме радянською фірмою «Мелодія», а «музика на кістках» практично стала запорукою розвитку українського фанку та попмузики Поняття «музика на кістках» з’явилося у рок-н-рольні 60-ті та було фактично одним із перших проявів музичного піратства. Збережені в радянських лікарнях архіви рентгенів стали найдоступнішим матеріалом, на якому можна було перезаписати справжню платівку. Коли приїжджала закордонна платівка, на найближчому кордоні купували різак, ставили її, і вирізали на рентгені. Чути було лише верхні частоти, але люди слухали, бо хотіли цього. Українська музична культура, зокрема вінілова формувалася у 1960-х. «Мрія», «Еней», «Друге дихання», «Смерічка», «Опришки», «Кобза», «Арніка», «Чарівні гітари», «Ватра», «Візерунки шляхів» — неповний перелік колективів, що творили музику в радянській дійсності. Їхній доробок став знаковим для сучасної музичної культури незалежної України. Хоч тоталітарна система тоді трошки послабила тиск, музиканти розуміли, що ходять по тонкому льоду, граючи «буржуазну музику», як її тоді називали. Існувала певна цензура та монополія на видання та просування музики. Так, одна з платівок «Візерунки шляхів» починається з комуністичної пісні, «Чарівні гітари» записувались в Москві, а назва гурту прописувалась хоч і українською мовою, але російським транслітеруванням, записи, наприклад, Софії Ротару, були двомовними — з різних сторін платівки. Щодо процесу видання платівок, то в Союзі це було доволі складно — на той момент існувала єдина фірма «Мелодія». За час свого існування вони випустили понад 500 платівок, 20 з яких містили питомо український матеріал. Ця двадцятка платівок, грубо кажучи, існувала завдяки Василю Зінкевичу, Назарію Яремчуку, Тарасу Петриненку, Віктору Морозову, Кирилу Стеценку та Володимиру Івасюку. З часом кількість та різновиди програвачів змінювались. Після 1991 року завод платівок «Мелодія» у Апрелівці під Москвою намагався існувати самостійно, але протримався недовго. Стрімко падали продажі: 33 мільйони платівок у 1991 році та всього 10 мільйонів у 1992-му. У 1995 році їм довелося повністю припинити випуск платівок і перейти на магнітофонні касети. Поява дисків та касет значною мірою спричинила відмирання вінілу. Однак не відібрала сакральності. У 2022 році вінілові платівки випередили компакт-диски – їх було продано 41 мільйон одиниць проти 33 мільйонів проданих CD. Про це йдеться у щорічному звіті про доходи Американської асоціації звукозапису (RIAA). У звіті зазначають, що продажі вінілових платівок повільно росли впродовж останніх 16 років, і тепер на них припадає 71% усіх доходів від фізичних музичних форматів. І поки вони між 2021 та 2022 роками зросли на 4%, заробивши $1,7 мільярда, лише продажі вінілу склали $1,2 мільярда. Чим би не відчувався для вас вініл — інтимним процесом чи даниною моді — слухайте. Прослуховування вінілу має право на життя в будь-якому вигляді, оскільки також є частиною українською музичної культури. Усі прояви культури варто зберігати в такі часи, як зараз. Бібліотека «ШО» уже має поличку з першими вініловими платівками. Якщо ви потребуєте шматочок чогось особистого, інтимного, яке дає певну розрядку від жахів дійсності. От вініл — саме те.

Автор: Anton Biletskyi-Volokh Тут 25 подкастів. Посилання надаю на платформу google podcasts - вона безкоштовна і працює на всіх типах гаджетів. Або ви можете по назві знайти ці подкасти на інших платформах подкастів типу Spotify и таке інше.Всі подкасти україномовні, і “живі” - останній випуск не раніше середини 2023. Для переходу на подкаст клікайте на посилання чи картинку. 30 найкращих українських оповідань. Підбірка тридцяти найкращих оповідань сучасних українських авторів. Подкаст зроблено за допомогою радіо НВ і Українського культурного фонду. 2. Вони написали історію - Розмови про те, як художні твори відображають 30 років незалежності України, веде подкаст Сергій Жадан. Цей підкаст тісно повязаний з подкастом “30 найкращих українських оповідань” 3. Вчися вухами | Українська література - Аудіо підручних зукраїнської літератури для старших класів. Проєкт громадської організації "Смарт освіта". За підтримки EDUCO Foundation 4. Вуса Тараса - подкаст від ентузіаста української літератури Максима Олександровича, в якому він розповідає про історію української літератури, начитує деякі твори і все навколо цього 5. Не про кріпаків - Кажуть, що українська література лише про журбу, тугу, горе та інші слова, які пропонує мова для позначення суму. Макс Тодоров та Марія Ніколенко розкривають українську літературу під іншим кутом, із рофлами, мемами та іншими інструментами, що доступні цим зумерам) 6. Книгосховище - Чи є місце для читання під час війни? На які книги варто звернути увагу зараз, а про які краще забути назавжди? Як змінюється сучасна українська література під впливом війни? Ці та інші питання Олена Гусейнова обговорює з відомими письменниками, видавцями, критиками, літературознавцями та іншими гостями подкасту «Книгосховище». Проект “Спільного мовлення”. 7. Шева, Леся і Франко - Подкаст Дарини Романської про українських класиків. Для тих, хто прогулював укрліт, але хоче знати, чим наші круті. 8. Вуса Гоголя - Подкаст від Gogol media, в якому українською мовою розбирають сучасну світову літературу. Два рази на місяць два невдахи без освіти і мізків розповідають про шедеври світової літератури. В цій пригоді вони пробираються крізь тонну розумних слів, жартують, матюкаються і пояснюють, чому читати — це кльово. 9. Kult: Podcast - Подкаст про культуру. Автори - літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко, викладачі Могилянки. 10. Перефарбований Лис - Подкаст про літературні основи світогляду українців. Читаємо українську класику і аналізуємо поведінкові сценарії. 11. Наразі без назви - подкаст, в якому Анастасія Євдокимова і Богдана Неборак ставлять одна одній складні питання про культуру й іноді читають книжки. 12. я включив не той подкаст - Ви включили не той подкаст, якщо шукаєте тут літературознавство, але ви на місці, коли вам знайома проста радість читання. От уявіть, що двоє ваших друзів у пабі обговорюють прочитане. Без академізму та претензійності, але з захопленням та пристрастю, жартами та місцями нецензурною лексикою. 13. Радіо «Астролябія» - Подкаст Видавництва «Астролябія». 14. Подкаст «Будинок Слово» - Будинок «Слово» створений про письменників та культурних діячів у Харкові на початку 30-х. Хвиля репресій зачепила 40 квартир із 66. Тут починається історія Розстріляного Відродження. Авторка проєкту – Анастасія Передрій. Ілюстрація Аліни Ольхович. Подкаст виготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Люксембургу. 15. Правда і кривда - Це другий сезон подкасту “Правда і кривда: (ні)коли знову" про воєнну літературу. У десяти випусках ми будемо говорити про масштабні воєнні конфлікти, що сталися протягом ХХ-го та зачепило ХХІ століття, від Першої світової війни до російсько-української війни, що відбувається зараз. Ми забираємо мікрофон у метрополій. Будемо слухати голоси поневолених народів (передовсім, українців), які вирішили виборювати право на свободу, а також тих, які потрапили у війни не зі своєї волі. Приємного прослуховування! 16. BiblioBooks - Не знаєте що почитати? Шукаєте захоплюючі, цікаві, розумні, корисні книги? BiblioBooks створений саме для того, щоб зробити ваші пошуки успішними. Це справжній навігатор у безмежному книжковому океані: відгуки на прочитані книги, онлайн-читання видань, нариси, присвячені літературним датам та подіям, рекомендації щодо вибору книг тощо. Слухайте BiblioBooks, щоб бути в курсі літературного життя світу! Подкаст Сумської обласної бібліотеки ім. Шевченка. 17. Книжковий пульс - Подкаст, який розповість про події книговидавничого світу України. Обговоримо новини та новинки у щотижневому дайджесті. Ведуча — Поліна Тимченко. 18. Районна бібліотека - Старша бібліотекарка Марина Гекторівна – ваш провідниця у підземеллях світової літератури. Тільки контраверсійні твори; тільки зухвалі письменниці; БЕЗЛІЧ СПОЙЛЕРІВ. 19. Дефіляда: Таврія - Подкаст "Дефіляда" — це псевдодокументальні історії про українських письменників і письменниць. У третьому сезоні подорожуємо Таврією, підглядаємо в минуле, мішаємо факти з вигадкою і розказуємо історії, які не потрапили до підручників і біографій. 8 епізодів, 8 особистостей, 8 різних способів говорити про важливе. Авторки: Катерина Кіщинська, Юлія Мурашова, Катерина Андрійчук і Софія Туранська. Подкаст створений спільнотою Teenside ГО "безпробілів" за підтримки Українського Культурного Фонду. 20. Лабораторія нонфікшн Перший український подкаст про якісний нонфікшн. В першому сезоні Олександр Панасюк, а в другому Валерій Калниш разом з гостем обговорюють одну із книг видавництва «Лабораторія» та проблематику навколо теми та жанру. Проєкт створено видавництвом "Лабораторія" за підтримки першої аудіо книгарні "АБУК" 21. Акустика Тіней - Авторський подкаст Іванни Шкромиди про світову літературу 22. Нескінченні історії . Подкаст про дитячі казки, у яких сховано більше мудрості, ніж ми пам'ятаємо з дитинства. Ольга Тадай, бізнес-менторка та підприємиця, двічі на місяць зустрічається з важливими діячами України, аби поговорити про казки з іншого ракурсу та знайти в ній нові сенси, що допоможуть у дорослому житті. 23. Непрочитане - Велика війна змусила багатьох українців врешті-решт відокремитися від імперських наративів і відійти від російської культури. Українські літератори мають бути почутими. Ідея проєкту «Непрочитане» — надати їм голос не лише на сторінках книжок, а також в аудіоформаті. Дикторка читає твори українських класиків та наших сучасників. 24. Наша класика - Знакові твори української та зарубіжної літератури з фондів Українського Радіо. Один дотик - і ви вже наодинці з культовими текстами. 25. Пішли писати - «Пішли писати» — подкаст письменниць Юлії Кубай та Олени Кузьміної Юлія — авторка книг «Душа» та «Ідеальність», двічі лауретка «Коронації слова». У подкасті письменниці діляться досвідом, практичними порадами та допомагають майбутнім авторам почати писати. Розвінчують міфи про письменництво та розповідають, як організувати робочий процес. Не обходять стороною і те, що зазвичай лишається «за лаштунками» книжкового бізнесу: болі, факапи, складнощі та перешкоди. Подкаст складається з 5 рубрик: власний досвід авторок, поради зі світобудови, робота з персонажами, інтерв'ю із запрошеними зірочками з українського книжкового бізнесу та відповідей на питання слухачів. Насолоджуйтесь прослуховуванням та пишіть в коментарях, що припало до душі.

Читацький клуб Залиште відгук Ім'я Прізвище Ел. пошта Як вам, сподобалось? Відмінно Добре Погано Додайте деталі Надіслати Дякуємо! Вашу форму надіслано.

Про Нас 📚🎙 Українська бібліотека міста Нант ("Мануфактура" за адресою 3 cours Jules Durand) . Працюємо за розкладом TOLOKA Centre socio culturel franco ukranine ​ Понеділок: 14:00-18:00 Вівторок: 14:00-18:00 Середа: зачинено Четвер: 10:00-13:00 14:00- 18:00 П‘ятниця : 10:00-13:00 1 4:00- 18:00 Субота: 10:00-13:00 1 4:00- 18:00 Неділя: зачинено Бібліотека такаж не працює протягом державних свят Франції ☝️Щодо правил користування бібліотекою: користування послугами бібліотеки зараз абсолютно безкоштовне; необхідно створити обліковий запис читача (на ресепшені в центрі Мануфактура); Ви можете позичити 2 книги на 2 тижні; поводитися з книгами дбайливо - наша колекція зібрана силами великої кількості пожертвувачів; 💙💛 Також нагадуємо, що бібліотека поповнюється зусиллями волонтерів та небайдужих людей, тому не вагайтесь та приносьте книги, якими хотіли би поділитися.